Президент Естонії Алар Каріс та прем’єр-міністр Латвії Евіка Силіня висловилися за призначення спеціального представника Європейського Союзу, який міг би відновити діалог із російським лідером Володимир Путін та забезпечити участь ЄС у переговорах щодо припинення війни проти України.
На думку політиків, будь-які контакти з Москвою мають здійснюватися у тісній координації з Києвом, а можливий посередник повинен бути фігурою, погодженою між європейськими партнерами.
«Я думаю, що необхідно вести дипломатію. Завжди потрібно розмовляти, але водночас потрібно зберігати ізоляцію Росії та санкції проти неї», — заявила Силіня.
Як потенційних представників ЄС вона назвала президента Франції Емманюель Макрон, канцлера Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністра Польщі Дональд Туск та прем’єра Великої Британії Кір Стармер. За її словами, проблема полягає не у відсутності кандидатів, а у виборі конкретної особи. (їх три по - судячи з приведених прізвищ. Орбана вона не назвала)
Водночас Мерц, на відміну від Макрона, виступає проти прямих переговорів із Москвою, що свідчить про відсутність єдиної позиції серед ключових європейських столиць щодо формату діалогу з РФ.
Своєю чергою, Алар Каріс не назвав конкретних імен, але наголосив, що спеціальний посланник має представляти велику європейську країну та користуватися «довірою обох сторін» (і ось тут Орбан такий з кущів: **я тут, я тут). Він підкреслив, що, попри відсутність прямого військового конфлікту з Росією, Європейський Союз упродовж багатьох років підтримує Україну, а тому має бути залучений до обговорення мирного врегулювання.
Каріс також визнав, що Європа запізнилася з дипломатичною ініціативою та опинилася у ситуації, коли фактично не представлена за столом переговорів. (це вона так називає ігнорування Трампом побажань ЄС)
Ідея призначення спеціального представника ЄС для переговорів із Росією обговорюється не вперше. Подібну пропозицію висували ще минулого літа, однак тоді більшість європейських лідерів вважали її передчасною або недоречною на тлі активної фази війни.
** Орбан стверджує, що Єврокомісія, ухвалила рішення не допускати жодних російських джерел інформації на територію ЄС.
"Тобто сьогодні ситуація така: коли ви дивитеся телебачення, слухаєте радіо, користуєтеся інтернетом, то в Євросоюзі дозволені аргументи, репортажі та аналітика на підтримку української позиції, і водночас існує регламент – публічний регламент, – який забороняє державам-членам ознайомлюватися з російською аргументацією, що заперечує цю українську точку зору", – поскаржився Орбан.
Він обурився, що "іншу сторону", тобто російську, загалі не дозволено показувати.
"Ось до чого ми дійшли сьогодні, коли думаємо про Брюссель і про цензуру – така нині ситуація. Ми це проковтнули. По суті, навіть протестів проти цього не було. Ми не прийняли це свідомо, але змирилися з тим, що "так воно є". Хоча якщо добре замислитися, у нормальній ситуації так бути не повинно", – заявив Орбан.
У дописі він зазначив, що європейців "мають право вислухати всі аргументи і зробити власні висновки". "Це брюссельська цензура, яка за своєю суттю є орвеллівською", – додав угорський прем’єр.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
